"ХРИСТОЖНЇК" - Художествено-иконописна роботня
Вибухнуце моцного огня у чаше одправяня чинодїйствия парастасу после нєдзельней Служби Божей, 18. авґуста 2006. р. спричинєло вельки очкодованя на нукашньосци нашого парохиялного храму. Нє лєм жє було у велькей мери окурене декоративне мальованє, окреме повала дзе ше сконцентровала густа хмара диму, и цегелкови патос у лївей часци святилища, дзе ше находзел епицентер горяцого пламеня, алє найвекши материялни повредзеня дожил иконостас. Штири образи цалком згорели, а шицки други, окрем трох намистних: Образ Господа Вседержителя, Пресвятей Богородици зоз Младенцом Исусом и образ Малей Матки Божей, прецерпели значни очкодованя. Нє лєм же на нїх лєгло ценке пасмо лїпкацого ґару та щарнєли, алє ше олєйово малюнки од високо формованей температури мехирком подобно подули и одлїпели од десковей подлоги. У якей велькей мери, було опредзелєне з обставину у яким ше висотним пасме образох находзел одредзени образ. Найвисше пасмо зоз образами старо-завитних пророкох остали у найинвалиднєйши стану, пасмо дванацох апостолох були кущик менєй дотхнути, а пасмо шейсцох шветох ище за власку менєй.
Тот нєщесце вимагало нєзапожнєте приношенє ришеня хвильково рушиц зоз репарацийно-
реставрицийнима роботами. Праве у такей обставини и зоз таким цильом формована иконописно-позлацуюца роботня "ХРИСТОЖНЇК", чия активизация оможлївена насампредз зоз материялну потримовку покойного владики Крижевского, кир Славомира.
Руководзаце задлуженє репарацийно-малююцих и позлацуюцих роботох на очкодованим иконостасу було довирене дюрдьовскому капеланови о. Михаилови Холошняйови - Матїйовому, хтори ad hoc оформел екипу роботнїкох при художественим иконописно-позлацуюцим мигелю з назву виведзену зоз церковнославянского слова художнїк (цо би значело: у материялним змислу - подло жиюци) - "ХРИСТОЖНЇК" - отже: по Христови жиюци (иконописец).
До братства художественого мигелю були уключени вецей особи. Насампредз школярки музики, а потим и студентки Музичней академиї у Новим Садзе, Антония и Катарина Барново, студент Подобовей академиї у Нови Садзе Иван Киш, потим Ваня Стрибер, Мирослав Шепински, як и випустнїк штреднєй художественей школи у Новим Садзе Арсений Вуйович и шестра му Фтеодора Вуйович, и на остатку и випустнїк тиж ново-садскей "Штреднєй художественей школи Боґдан Шупут" - Мирон Барна.
МЕДЗИНАРОДНИ ВОЛОНТЕРСКИ КАМП
Нашо общество у лєтним периодзе 2010. р. на предкладанє и идейну задумку тедишнього богослова Апостолского ексархату, а терашнього пошвеценого и служацого священїка у далєкей Австралиї - Владимира Сеґедия зоз Бачкей Тополї, указало госцолюбивосц двом ґрупом младих людзох зоз велїх европских жемох, Америки и Япону, хтори ше електронским способом приявели за учасц у Лєтним кампу "Обнови з огньом очкодованого иконостасу грекокатолїцкей парохиялней церкви Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове".
СВЯТИ ОБРАЗИ ЖВЕРАТКО НАШЕЙ ВИРА
бешедуюци о Святих образох, поровновал их зоз Святим Писмом, хтори нє написани зоз словами алє красками, вони Библия у образчикох. Та праве прето по його думаню найвиродостойнєйше приказ своєй вири дава ше, кед ше собешеднїка уведзе до Святого Храму, и укажу ше му
СВЯТИ ОБРАЗИ
.
УЧАШНЇКИ ВОЛОНТЕРСКОГО КАМПУ Обнови иконостасу
Заєднїцка фотоґрафия учашнїкох медзинародного волонтерского кампу "Обнови з огньом очкодованого иконостасу грекокатолїцкей парохиялней церкви Рождества Пресвятей Богородици у Дюрдьове". Шицкого вєдно у кампу вжали роботну учасц 32 млади особи зоз шлїдуюцих державох: Французкей, Польскей, Сербиї, Шпаниї, Зєдинєного Кральовства, Русиї, Нємецкей, Япону, Ирскей и Голандиї, а їх творча учасц була преважно огранїчена на окончованє основних пририхтуюцих єдноставнєйших роботох, як приготовна основа за познєйши зложенши позлатарско-иконописни подняца.