АРПАТОРУСКИ РОЗШПИВ
Руснаци "Долнєй жеми" (котри нєшка од половки XVIII вику пребуваю на териториї Бачки, Сриму и Славониї, отже єдна часц у Р. Сербиї, то єст у Апостолским екзархату за грекокафтолїческих вирнїкох, а друга у Горватскей, отже Крижевским владичестве, як службени свой церковни шпив употребюю Карпаторуски розшпив, исти тот котри ше хаснує на Горнїци, у Ужгородскей епархиї (UA), Пряшовскей (SK), Гайдудорогскей (H) и Пицбурґскей (USA) митрополийох, як и Прагским екзархату у Чехскей. Карпаторуски розшпив, поволуюци ше на у науково-етномузиколоґийни виглєдованя Знаменого розшпиву и поровнуюцих анализох його зоз його зроднима розшпивами, а по аналоґиї южней вариянти Знаменого розшпиву - хтори єст Києвски розшпив - представя найзаходнєйшу вариянту тезоименитого ЗНАМЕНОГО РОЗШПИВУ
К
Єдинствени рукопис квадратней нотациї Карпаторуского простопиния - Ирмолоґион - южно-славянских Руснацох, хтори походзи зоз Руского Керестура, а Рускей Одлоги го подаровал заслужни руски публициста Мирон Жирош.
Хто бул рукописцец того позарядово значного нотного запису канонского церковного шпиву Руснацох Бачки, Сриму и Славониї - нє зна ше точно. Єст индициї же би то могол буц руско-керестурски пивцо-учитель Петро Кузмяк, но тота предпоставка потребує ище експертни препатрунок рукопису и конєчне потвердзенє аутентичносци Кузмякового авторства.
Першу нумеру албуму хтори ше находзи з правого боку, представя найвироятнєйше першу и найстаршу, живу аудио-запис церковного шпиву у Храме Преношеня св. мощох святителя, отца Николая у Руским Керестуре, зробену 09. мая 1958. р. на Руско-Керестурски кирбай и священїческе рукоположенє Йоакима Холошняя. Фасцинує краса и моц масовного народного вецейгласного шпиву. Єдино чкода же є покрита у єдней часци зоз коментаром на мадярским язику. Отже запис пре своїх вирних зробел тедишнї темерински римокатолїцки мадярски парох.